Храми та громади

temples_boyarka_svnikola.gif

Служіння

sluzhenie_12.gif

Різдво Христове

 

Це було давно, у V столітті. В Сирії жив хлопчик на ім'я Роман. Він співав та читав на кліросі. Роман любив Бога, любив храм, першим приходив на богослужіння, а йшов останнім.


У ті часи співцям доводилося самим складати святкові кондаки й співати їх. А Роман не вмів цього робити.
Були такі, які глузували з нього, дражнили й дорікали йому за це. Якось під час служби, в день Різдвяного святвечора, хтось спеціально виштовхнув Романа на середину собору в той момент, коли треба було співати кондак. Роман не зміг відразу скласти кондак і заспівати. У службі виникла велика пауза.
Роман залишився в соборі, довго плакав перед іконою Божої Матері і просив у Неї допомоги та заступництва. Непомітно він заснув. Уві сні з'явилася йому Божа Матір і тихо сказала: "Відкрий свої вуста". Потім Вона вклала йому в рот свиток, Роман проковтнув його і раптом прокинувся. На серці було радісно і легко. І коли під час Різдвяної Всеношної Роман раптом піднявся на амвон, він заспівав дивні слова, яких ще ніхто ніколи не чув: "Діва днесь Пресущого народжує..." - усі зрозуміли, що сталося чудо.
Кондак свята Різдва:
Діва днесь Пресущого народжує, и земля вертеп Неприступному приносить, Ангели з пастирями славословлять, і волхви з зіркою подорожують. Нас бо ради народилося немовля, Предвічний Бог.

 

Так з'явився чудовий Різдвяний кондак. Незабаром Романа висвятили на диякона. Він написав ще безліч піснеспівів на різні свята, за що його назвали Романом Солодкоспівцем.