В сьогоднішні дні майже весь християнський світ увійшов у спасенний період Великого посту. Великий піст бере свій початок з перших днів творіння. Його постановив Творець Всесвіту – Господь. Він дав повеління нашим прабатькам Адаму та Єві: «Від усякого дерева в саду ти будеш їсти,а від дерева пізнання добра і зла не їж,бо в день коли ти скуштуєш від нього,смертю помреш».(Бут.2,16.17). Також великий піст нагадує нам про сорокаденний піст Христа Спасителя в Іудейській пустелі. Як нам необхідно проходити дні святого посту,якої мети ми прагнемо досягти в цей період часу?

Великий піст, за своєю суворістю, у повній мірі може відноситися лише до людини,яка цілком фізично здорова. Тоді коли людина хворіє,або для людина похилого віку,рекомендації повинні бути уважними і розсудливими. Навіть багато християн сучасності розглядають піст,як справу тільки для монахів,духовенства,або взагалі,як пережиток старої обрядовості. Той хто так думає,взагалі не розуміє,яка ціль посту,і який зміст християнського життя. Разом з безбожним світом,такі люди живуть своїм спокусливим і черствим серцем,культ якого є тлінне тіло. Піст потрібен здоровим людям не для того, щоб зробити їх хворими і немічними, а навпаки, щоб підсилити їх духовне і фізичне здоров’я. Взагалі нам християнам необхідно більше думати про свою душу,про її духовне здоров’я. Під час посту нам необхідно все направляти на зцілення своєї душі, як зовнішнє, так і внутрішнє.

Піст для душі – санаторій для тіла. Апостол Павло говорить,що час посту час приємний,це день спасіння(2Кор.6,2). Душі необхідно духовне здоров’я та духовна чистота – і цей час якраз для особливої уваги внутрішнього стану людини. Як ми проявляємо турботу за нашим тілом: миємо, чистимо, одягаємо, прикрашаємо, лікуємо, так і про душу необхідно проявляти турботу: мити її сльозами каяття за гріхи, чистити її від ганебних звичок, одягати її молитвою, прикрашати її добрими справами любові та милосердя, лікувати її сповіддю та Святим Причастям.

Через своє особисте смирення, нам необхідно дійти до тонких духовних здібностей,які затемнені грубим тілом, і тим самим зробити легким наше наближення до Бога. Святий Іван Златоуст говорить: «Хто обмежує піст одним лише стримуванням в їжі, той безчестить його. Не одні лише уста повинні поститися – ні, нехай поститься і око, і слух, і руки, і ноги, і все наше тіло». В службах Великого посту говориться: «Постимось браття тілесно, постуймо і духовно».  Церква, яка має на меті спасіння людини, пропонує для неї конкретні дні в році для зцілення душевної хвороби. В ці дні нам необхідно знайти страчену рівновагу між тілом і душею, дух повинен бути над тілом,та його пристрастями і похітливими бажаннями. Сам Господь каже своїм учням : «Цей же рід не виходить інакше, як тільки молитвою і постом».(Мт.17:21).Ісус Христос після сорокаденного посту в пустелі «повернувся в силі Духа».(Лк:4,14). «Якщо постував Сам Законодавець Христос – то як не постувати тим,хто зобов’язаний дотримуватися закону?» говорить Святий Ісак Сірин. До посту диявол  ніколи не знав поразки, а рід людський не знав перемоги. Піст для християн, є зброя, яку  приготував Бог для перемоги над ворогом людським, він наша необхідність.

Під час посту необхідно підсилити свої молитви, тому, що молитва є духовна їжа, вона заспокоює серце, робить його добрим, а розум спонукає до любові і примирення. Справи милосердя, доброзичливості,прощення винуватців наших, примирення з нашими ворогами,приборкання наших пристрастей,свідчитимуть про нашу природню потребу в спілкуванні з Богом. Одностороннє розуміння посту,чисто гастрономічне, без моральної і духовної основи,без покаяння та Причастя,ніколи не народить в людській душі любов і смирення. Без смирення, покірливості, милосердя, цнотливості, терпіння,  любові та інших чеснот піст набуває своєї протилежності. Як відомо, зла людина і голодна небезпечна, аніж просто зла. Духовне і тілесне життя постійно повинно перебувати в симфонічній гармонії. Піст нагадує нам про нашу гріховність, через яку ми підпадаємо у залежність від матеріального світу, а через цю залежність віддаляємось від Бога. Він говорить нам про втрачений дім Божий, про нашу неминучу зустріч з Творцем Зміст посту в Пасці, а зміст Пасхи в спасінні,в уподібненні людської природи до Бога, у воскресінні через Святе Причастя. Амінь.                                                                                                                                

    З повагою протоієрей Василь Русінка.

    Благочинний Києво-Святошинського  округу .

   Настоятель Свято-Вознесенського храму м. Вишневе.