Історія іудейського народу - чудова історія, вона багато в чому нас навчає. Вивчайте Святе Письмо, читайте Біблію. Євангеліє написано золотими літерами, тримайте його у себе як настільну книгу, яка вчить нас, як чинити в житті: продавати, купувати, наймати, розплачуватися з найманими. Хто з увагою читає Євангеліє, той ніколи в житті не помилиться. Священна історія Старого Завіту нам розповідає, що був час, коли іудейський народ за своє нечестя був покараний навалою язичницького завойовника Антіоха Єпіфана, який влаштував скрізь жертовники ідолам і примушував всіх іудеїв поклонятися їм. Всі вклонилися, принесли жертви ідолам, крім семи братів Маккавеїв, матері їхньої Соломонії та їх учителя Єлеазара. Сім святих мучеників Маккавеїв - Авім, Антонін, Гурій, Єлеазар, Євсевон, Алім і Маркелл, мати їх Соломонія і вчитель їх Елеазар постраждали в 166 році до Різдва Христового Вони були судимі в Антіохії царем Антіохом Єпіфаном, де, безстрашно визнавши себе послідовниками Істинного Бога, відмовилися принести жертву поганським богам. Старший з юнаків, що давав першу відповідь царю від імені всіх семи братів, був відданий жахливим катуванням на очах у решти братів і їх матері, інші п’ять братів один за одним зазнали тих же мук. Залишився сьомий брат, наймолодший. Антіох запропонував святій Соломонії схилити отрока до зречення, щоб в неї залишився хоч один син, але мужня мати зміцнювала і його в сповіданні Істинного Бога. Отрок рішуче відхилив вмовляння царя і так само твердо переніс муки, як його старші брати. Після смерті всіх дітей свята Соломонія, стоячи над їх тілами, здійняла руки з вдячною молитвою Богові й померла.

Для нас це велике повчання. Виховуйте своїх дітей у дусі православної віри, затверджуйте їх у вірі, щоб вони не зрікалися Господа. Якщо коли зустрінуться такі моменти випробування вашої віри, наслідуйте матері Соломонії і мучеників Маккавеїв. Не відрікайтесь Господа, заради свого спасіння, і для слави Його святого імені. Твердо тримайтеся православної віри до кінця життя свого. Немає в нас іншого наставника і вчителя, крім Ісуса Христа. Він наш справжній наставник, учитель і Спаситель. Не визначайте собі ніякого наставника, крім Нього. Тільки Він є наш шлях, істина і життя. Якщо не будете слухати Його повчання, то заблукаєте і загинете навіки.

 Ісус Христос говорить у святому Євангелії: "Не мир прийшов Я принести на землю, але меч, бо Я прийшов розділити чоловіка з батьком його, дочку з її матір'ю, і невістку з свекрухою її" (Мф. 10, 34-35). Тобто Господь прийшов на землю розділити миролюбца від боголюбця.

Тепер багато говорять про мир, але всі ці розмови - неправда і обман. Який може бути мир на землі, коли немає однодумності у вірі? Один православний, інший католик, третій лютеранин, четвертий сектант або безбожник. Тільки один Господь може дати справжній Божественний мир. Він сказав у святому Євангелії: "Мир Мій даю вам" (Ін. 14, 27). В кого є цей мир Божий, хто має в своєму серці Христа, для того не існує ні вієн, ні землетрусів, ні пожеж, ніяких лих. Такій людині завжди добре при всяких обставинах життя.

Подвиг святих семи братів Маккавеїв надихнув Іуду Маккавея, і він підняв повстання проти Антіоха Єпіфана і з допомогою Божою здобув перемогу, очистивши Єрусалимський храм від ідолів. Про всі ці події розповідається у 2-й Книзі Макавеїв, що входить до складу Біблії. Похвальні слова святих мучеників Маккавеїв присвятили отці Церкви - святителі Кипріан Карфагенський, Амвросій Медіоланський, Григорій Назіанзін і Іоанн Златоуст.

Святі отці дали нам чудову думку про смерть: "Пам'ятай остання твоя і навіки не згрішиш». Якщо ти захочеш купувати будинок, дачу, покладеш гроші в банк, то подумки поклади себе в труну, згадай, ти не сьогодні-завтра помреш - і тобі відкриється істина, чи потрібно тобі робити задумане: класти гроші в банк, купувати будинок або їхати в далеку дорогу шукати старця для поради. Не потрібно шукати ніякого старця: поклади себе подумки в труну, і ти дізнаєшся, що тобі треба робити.

Отже, поклонімся Животворящому Хресту Господньому для свого підкріплення і з любов'ю і терпінням понесемо кожен свій хрест для свого спасіння. Будемо наслідувати святих мучеників Маккавеїв та їхньої матері Соломонії в готовності постраждати за віру православну, і тоді Господь, безсумнівно, прийме нас в Свої святі обителі, уготовані люблячим Його.